Формування дітей елементарної трудової діяльності

Найбільш високим рівнем формування образотворчої діяльності є малювання за задумом, це справжня творчість дитини, в процесі якого він сам визначає тему і способи її відображення в малюнку. Навчання малюванню за задумом проходить протягом всього періоду формування образотворчої діяльності глухих і слабочуючих дошкільників. Воно виражається в розвитку інтересу до малювання, перевагу зображення одних предметів іншими, умінні малювати за поданням реальні предмети і ті, які вони бачили раніше, а також ті предмети і явища, які вони можуть подати на основі прочитаного і творчо відобразити в своєму малюнку або ліплення. Малювання за задумом припускає спілкування вихователя з дитиною з приводу теми і змісту малюнка, навчання дитини визначенню задуму, вміння збагачувати вже знайомі сюжети, наповнювати їх соціальним змістом.

§ 3. Формування елементарної трудової діяльності

Завдання формування елементарної трудової діяльності

У дошкільному віці важливе значення має формування елементарної трудової діяльності, так як в ній розвиваються потреба трудитися, працьовитість, відповідальність і інші важливі якості особистості.

Глухі та слабочуючі діти, що надходять в дошкільні установи, як правило, не володіють елементарними навичками самообслуговування, виявляються безпорадними в різних побутових ситуаціях. В деякій мірі це пов'язано з фізичної ослаб-лінню, моторною незграбністю дітей, але часто буває зумовлено підвищеною опікою їх з боку батьків: прагненням замінити (через труднощі спілкування) доступні дитині дії з самообслуговування власними. При правильній організації трудової діяльності дошкільнят вона може мати досить розвинені форми, бути засобом всебічного розвитку дітей з порушеннями слуху.

Серед головних завдань трудового виховання дітей з порушеннями слуху слід зазначити, по-перше, виховання працелюбності, потреби в праці, створення психологічної та практичної готовності до праці. У зв'язку з цим важливо формувати мотивацію трудової діяльності дітей, розвивати інтерес до різних форм праці, допомоги старшим.

Формування дітей елементарної трудової діяльності

Формування психологічних передумов трудової діяльності

Праця являє собою складну діяльність, здійснення якої передбачає певний рівень фізичного та психічного розвитку. Підготовка дитини до майбутньої трудової діяльності починається задовго до того, як він зможе взяти участь в суспільно корисній праці. Необхідні для трудової діяльності психічні якості особистості формуються під впливом умов життя і виховання.

У дитячому віці підготовка до праці здійснюється в декількох напрямках. Перш за все необхідно сформувати у дитини психологічні передумови майбутньої трудової діяльності. До них відноситься формування вміння діяти доцільно, відповідно до обставин і вимог інших людей, розвиток довільних рухів руки, що узгоджуються з деякими фізичними та функціональними особливостями використовуваних предметів, розвиток здатності заздалегідь представляти результати своїх дій і планувати послідовність їх виконання, формування різних рухових навичок.

Вже на першому році життя відбувається інтенсивне формування довільних рухів руки, закладаються основи узгодженої роботи руки і очі, формуються результативні дії. У міру того як дитина опановує мову, з'являється можливість словесно регулювати його дії, він вчиться підпорядковувати свою поведінку елементарним вимогам оточуючих. До дошкільного віку діти опановують щодо розвиненими діями, які носять вже результативний характер. Потім відбувається перехід від дій результативних до продуктивним. Метою дій дитини стає не тільки використання готового предмета, а й перетворення його, розвивається здатність заздалегідь представляти результати своїх дій, планувати послідовність їх виконання, прагнути до досягнення певного результату.

Трудова діяльність, по-перше, передбачає наявність певних практичних умінь (наприклад, умінь користуватися найпростішими знаряддями), а також знайомство з властивостями деяких матеріалів. По-друге, вона вимагає розвитку інтелектуальних якостей, наприклад здатності планувати свої дії і передбачати їх результати. По-третє, вона передбачає певний рівень розвитку дитячої волі - стійкого прагнення до досягнення поставленої мети, до отримання заздалегідь подається продукту і вміння підпорядкувати свою поведінку поставленим цілям.

В продуктивної (образотворчої, конструктивної) діяльності відбувається подальший розвиток довільних дій, формування різноманітних рухових навичок. Самообслуговування, образотворча діяльність, виготовлення різних виробів з паперу, непридатного та природного матеріалу пред'являють досить високі вимоги до доцільного використання предметів домашнього ужитку і найпростіших інструментів. Відбувається формування специфічних людських навичок, які П. Я. Гальперін назвав «гарматними операціями». Формування «гарматних операцій», розвиток вміння підпорядковувати руху руки логіці руху «знаряддя» має надзвичайно важливе значення для підготовки дитини до майбутньої трудової діяльності. Особливе значення для становлення трудової діяльності має гра. У грі починають складатися і вперше виявляються мотиви майбутньої суспільно корисної діяльності. Збагачуючи дитини враженнями, спонукаючи до гри, дорослі здійснюють важливу виховну та орієнтовну роботу, формують головну передумову до суспільно корисної праці - певне позитивне ставлення до трудової діяльності людей. У грі дитина відображає трудове життя дорослих, вчиться будувати взаємини, освоює деякі трудові операції.

Відомий вітчизняний психолог П. П. Блонський виділяв специфічні риси праці детей1. Він встановив, що в цьому віці важко провести межу між працею і грою, між ними немає великої різниці, так як вища форма праці - творча праця подібно грі укладає в собі елемент насолоди процесом діяльності. Він припускав, що, граючи, дитина проходить кращу школу підготовки до творчої праці.

Спостерігаючи за сюжетно-рольовими іграми на побутові або виробничі теми, можна судити, як діти ставляться до праці, що вони вважають в ньому головним, який характер взаємин відображають. Гра як провідна діяльність дитини дозволяє не тільки виявляти, але і сформувати позитивне ставлення до праці, громадські мотиви, високі моральні взаємини. Психологічний аналіз дитячих ігор показує, що дитина засвоює особливості взаємин, мотиви трудової діяльності, якості трудящих людей тільки тоді, коли вони входять в зміст гри, а не нав'язуються з боку.

Формування елементів трудової діяльності на прикладі навчання дітей культурі прийому їжі

Трудове виховання дітей дошкільного віку з інтелектуальною недостатністю передбачає формування навичок самообслуговування, культурно-гігієнічних навичок, виконання елементарних трудових доручень за допомогою дорослого. Формування культурно-гігієнічних навичок і звичок до самообслуговування відбувається не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими напрямами корекційно-виховної роботи. У цій роботі беруть участь всі педагоги: і вихователі, і дефектологи, і логопеди, і помічники вихователів. г

Оволодіння елементами трудової діяльності виявляється непростою справою для дошкільнят. Самообслуговування включає в себе досить складні за своєю структурою навички, якими повинен опанувати дитина. Для дитини тут можуть виникнути два типи труднощів, у визначенні та в засвоєнні послідовності операцій, з одного боку, і в оволодінні кожної з них, з іншого. Особливого значення набуває при цьому організація орієнтовно-дослідницької фази оволодіння навичками, безпосередньо пов'язаної зі сприйняттям.

Виникнення трудової діяльності відіграє велику роль в освоєнні дитиною досвіду дій з предметами, сприяє розумінню кожного окремого дії і логічної послідовності дій, т. Е. Сприяє формуванню широкої орієнтування в навколишньому матеріальному світі.

При формуванні елементів трудової діяльності велике розвиток отримують і особистісні якості дитини: вміння ставати мета і діяти для її досягнення, долати посильні труднощі, самостійно вибирати шлях до досягнення мети, усвідомлювати себе самостійною особистістю і т. Д.

А тепер розглянемо, як можна формувати навички самообслуговування з елементами трудової діяльності на прикладі навчання дітей культурі правильного прийому їжі.

З моменту надходження дитини в дитячий сад його привчають мити руки перед їжею. На відміну від дітей в нормі дітей з порушенням інтелекту потрібно цілеспрямовано навчати цьому навику. Це здійснюється в природних побутових ситуаціях і на заняттях з дефектологом. Дітей вчать не тільки діяти з окремими предметами (милом, рушником, краном), але і вибудовувати свої дії в послідовну логічний ланцюжок: відкрити кран, намочити руки і мило, намилити руки і т. Д.

Під час їжі дитини вчать брати ложку в провідну руку (її визначає дефектолог при первинному обстеженні), правильно її тримати, набирати в ложку невелика кількість пиши, є страви в правильній послідовності, після прийому їжі витирати рот серветкою.

Ця робота, в основному проводиться на першому етапі. На другому і третьому етапах дітей починають залучати до посильної побутового праці. Наприклад, чергування по їдальні.

Вивчаючи з дефектологом тему «Посуд», діти дізнаються назви окремих предметів кухонного начиння і їх призначення. Після цього проводиться гра з лялькової посудом, мета якої - навчити дітей сервірувати стіл. Дефектолог пояснює, куди ставити глибоку тарілку, з якого боку від неї кладемо вилку і ложку, куди ставимо чашку. Також звертається увага на те, що хліб повинен лежати в маленьких хлібницях, а на столах повинні бути серветки для витирання рота.

Отримані знання діти закріплюють в сюжетно-рольових іграх, теми яких можуть бути різними: «Накриваємо стіл до сніданку», «Лялька Катя обідає», «Чаювання». В процесі цих ігор засвоюються навички сервірування столу, збагачується і активізується словник, розвивається словесно-логічне мислення. Адже мало відібрати і поставити посуд, розкласти прилади, потрібно ще й пояснити свій вибір. Тут доречно ставити питання такого типу: «Чому суп наливаємо в глибокі тарілки?», «Чому для обіду ставлять дві тарілки? »,« Чому чай наливають в чашку, а не в стакан? »І т. Д.

На заняттях з формування елементарних математичних уявлень закріплюються навички орієнтування на власному тілі і в просторі щодо себе. Це також допомагає навчитися швидше і правильніше накривати на стіл.

Після ігор з лялькової посудом діти пробують сервірувати стіл вже реальними предметами. У цьому їм допомагає вихователь. Потім він же буде призначати чергових, своїх помічників. В їх обов'язки входитиме сервіровка столу і витирання його після того, як буде прибрана вся посуд (її діти відносять на мийку самі).

Під час їжі вихователь стежить за тим, як і в якій руці дитина тримає ложку, нагадує про необхідність користуватися серветками, про полосканні рота після прийому пиши.

Якщо під час їжі дитина забруднив або облив одяг, краще її відразу переодягнути. Це привчає до акуратності.

На спеціальних заняттях вихователь і дефектолог знайомить дітей з правилами поведінки за столом. Краще якщо це буде не просто перерахування правил, а якийсь цікавий розповідь або веселі сюжетні картинки. Наприклад, глави з книги «Хрюша - любов моя» і ілюстрації з «Цікава навчання дошкільнят» Бразаускас.

Так поступово, прищеплюючи навички самообслуговування і охорони культурної поведінки за столом, ми навчаємо дітей елементам трудової діяльності.

Учитель-дефектолог ГОУ дитячий садок комбінованого виду № 1957 Столова Ніна Євгенівна, ВАО м Москви

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http: // doshkolnik. ru /

Дата додавання: 20.03


Ротару :В 70 лет выгляжу на 45 благодаря простой методике...

Почему все аптеки молчат? Грибок ногтя боится как огня дешевого...

Алкоголику вместо кодирования подсыпьте незаметно 3-4 капли обычной…

Соломія Вітвіцька: живіт втягнувся за добу, вийшло 22 кг жиру! Їла це ...

Заросли папиллом на шее и в подмышках - признак наличия у вас...